Чи вірили ми, що вистоїмо? Чи знали ми, що дамо відсіч? Безперечно. Бо ми маємо найсміливіших людей. Героїв, які встали і пішли. Знаючи, що можуть померти. Але своїм подвигом дадуть надію і стимул багатьом поколінням вперед.
Таким був і Володимир Земляний — завідувач сектору інформатизації та довідкового забезпечення регіонального сервісного центру МВС в Луганській області, військовослужбовець ЗСУ.
Ще з квітня 2014 до лютого 2016 Володимир брав участь в антитерористичній операції та операції об’єднаних сил, які проводились на території Луганської та Донецької областей. За участь в антитерористичній операції згідно з указом Президента був нагороджений медаллю «За участь в антитерористичній операції».
Потім працював у сервісному центрі МВС Луганщини. Колеги з теплотою у серці згадують ті часи. Кажуть, що Володимир завжди був відкритим, щирим, з позицією, гарно виконував свої обовʼязки і мріяв жити своє щасливе життя. Він тішився сином і був гарним другом. Одним словом, жив. Але рашисти вирішили прийти з війною.
Після повномасштабного вторгнення з 18 квітня минулого року його призвали на військову службу в рамках загальної мобілізації. А через півроку під час безпосередньої участі в обороні, відсічі та стримуванні збройної агресії, перебуваючи в зоні бойових дій наш колега отримав смертельне поранення. Все через танковий обстріл зі сторони військових російської федерації в селі Времівка Волноваського району Донецької області.
З болем у серці відпускаємо нашого Героя на небо. Справжній українець, Герой нашого нелегкого часу, незалежної, вільної України, який стояв за правду та справедливість. Його життя приклад самовідданої любові до своєї землі. Вічна слава Герою!