Щорічно, 23 серпня, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують синьо-жовтий стяг. Синьо-жовте поєднання утвердилося як українські національні кольори у ХІХ столітті. Але загалом ця символіка пішла зі значно давніших часів.
Поєднання блакитного тла та жовтого малюнку зустрічається ще з часів Русі. Козаки також використовували синє тло та малювали жовті хрести, небесні світила та зброю на полкових і сотенних знаменах.
Український прапор пережив чимало воєн за своє право майоріти у блакитному небі над Україною. Нині ж знову боримося, аби наш синьо-жовтий висів над кожною будівлею у кожному куточку країни.
Символ української ідентичності. Символ боротьби за волю. Символ єднання. Символ мужності. Такий рідний серцю наш синьо-жовтий стяг. Наш дух єднання, який допомагає кожному українцю протистояти російським окупантам, самовіддано давати відсіч ворогу на полі бою і в тилу, боронити свою рідну землю зброєю, працею і словом, підтримувати побратимів і допомагати нужденним, під кулями сіяти і збирати хліб, відбудовувати зруйновані міста.
Саме з ним наші воїни звільняють землю від ворога. Ним же вкривають загиблих захисників у цій кривавій війні. Знаємо, вже зовсім скоро повернемо свої території і над ними замайорить наш, синьо-жовтий.
Там де український прапор, там незалежність та свобода.
З Днем Державного Прапора, країно!
